- вивідач
- —————————————————————————————виві́дачіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вивідач — а, ч. Той, хто вивідує щось … Український тлумачний словник
вивідачка — и. Жін. до вивідач … Український тлумачний словник
розвідник — (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), розвідувач, розвідач, вивідач; аґент (офіційна назва таємного співробітника чужоземної розвідки); шпигун (особа, яка працює на чужоземну розвідку); резидент (представник чужоземної… … Словник синонімів української мови
нюхач — а/, ч. 1) розм., рідко. Те саме, що нюхальник. 2) жарг. Нишпорка, вивідач … Український тлумачний словник